| | 
Будинок кооперативи Дністер
|
УКРАЇНСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ РУХ
В АВСТРАЛІЇ
Короткий історичний нарис
В історії приїзду українців до Австралії було дві хвилі. Перша і найбільша – 1949-1951, а друга – 1960-ті та початок 70х років.
Новоприбулі в основному поселялися у великих містах, де процвітало культурне життя, українські церкви та громади.
Зародження кооперативного руху почалося в 1951 році у Сіднеї та Мельборні, в Аделайді 1964, Перті – 1978, а Брізбені – 1983. В 2008 році приблизно нараховувалося 37,000 українців в Австралії, які головним чином проживають в Мельборні та Сіднеї.
Тепер коротко про історію РУКА та українські кооперативи в Австралії з 1951 до 2009 року.
| | 
Будинок кооперативи Дністер
|
РАДА УКРАЇНСЬКИХ КООПЕРАТИВ АВСТРАЛІЇ (РУКА)
В 1974 дирекція кооперативи “Дністер“ запропонувала скликати інформативні сходини трьох кооператив - “Дністер“ (Мельборн), “Карпати“ (Сідней) і “Говерля“ (Аделайде) для обговорення української кооперативної проблематики. “Дністер“ взяв на себе обов’язок опрацювати проєкт статуту, фінансувати початкову діяльність кооперативної централі і бути господарем першого зїзду 24-25 січня 1975 р.
На зїзді було рішено створити кооперативну централю Австралії – Раду Українських Кооператив Австралії (РУКА). Перша управа РУКА в складі – М.Ліщинський - голова, М. Болюх - перший заступник голови, І.Ільків – другий заступник голови, І. Полатайко – третій заступник голови, О.Матяш – секретар, В.Пташник – фінансовий референт, О. Булка – правничий референт, С. Лисенко - організаційний референт, Ю. Венґльовський – пресовий референт, Р. Лазорко, Я. Волощук члени. Контрольна комісія – М.Тройнар - голова, Б. Назар і В. Ткачук.
За ініціятивою РУКА та її фінансової підтримки було створено кооперативу “Калина“ в Перті та почато заходи засновання кооперативи в Брізбені. В Брізнені 1983 р. було зареєстровано Кооперативу “Єдність“.
В 1977 році РУКА стала членом Української Світової Кооперативної Ради.
РУКА брала активну участь в Українських Світових Кооперативних З’їздах.
Голова РУКА М.Болюх був членом кооперативної місії для відродження кредитового кооперативного руху України в червні 1992. У Києві він очолював реґіональний круглий стіл і прес-конференцію у Верховній Раді.
З плином часу зміни державних вимог і труднощі конкуренції фінансових установ призвели до того, що менші кооперативи не були спроможні впоратись самостійно і з’єднувались із більшими кооперативами.
В1993 році було 8 кооператив, в 2004 - три, а після 29 листопада 2009р., коли “Карпати“ рішили об’єднатись із Австралійською кооперативою, залишилась єдина Українська кооператива в Австралії - це кооператива “Дністер“.
| | 
Працівники відділення в Ессендоні 2010
|
Українські Кооперативи
в Австралії
з 1951 до 2009 р.
Українська Кредитова Кооператива Дністер, Мельборн, штат Вікторія
В 1951 році М.Ліщинський у співпраці з Католицьким Братством Святих Верховних Апостолів Петра і Павла в Мельборні створив Братську Позичкову касу ’’Самопоміч’’.
В 1953 році почали думати про правове оформлення каси ’’Самопоміч’’ в кооперативу. З цією метою було створено ініятивний комітет, до якого ввійшли: М.Ліщинський – голова, О.Венгринович, В.Пташник, В.Петрикевич, М.Тройнар та Б.Тарнавський. За посередництвом Кир Івана Прашка (тоді ще отця Прашка) було нав’язано контакти з Союзом Австралійських Католицьких Кооператив та з їхньою допомогою було зареєстровано кооперативу 21 вересня 1959 року.
| | 
Пан М.Болюх був удостоєний Ордену Австралії за його працю для добра української спільноти та розвиток українського кооперативного руху
|
Було обрано першу Дирекцію кооперативи в такому складі: М.Ліщинський – голова, В.Білинський, О.Венгринович, В.Петрикевич, М.Тройнар, Б.Тарнавський, Т.Яськевич – члени. В.Пташника було обрано секретарем Дирекції та бухгалтером.
В жовтні 1959 року кооператива нараховувала 53 члени, на кінець 1959-60 фінансового року – 133, а 1963-64 – 590 членів.
Початки були нелегкими, було чимало труднощів, було багато охочих брати позички, але гіршою була ситуація з депозитами, бо українці на той час не мали грошей. Треба віддати належне всім тим, хто своєю безкорисливою працею старалися зробити все , щоб кооператива стала на ноги і почала працювати для добра українців. Тут треба відзначити постійну підтримку Кир Івана Прашка.
| | 
Підтримка українських шкіл
|
На початку було зорганізовано мережу агенцій по цілому Мельборні та в Джілонґу, а також в приміщенні під Католицькою Церквою. На початках кооператива не мала дозволу позичати гроші на придбання будинків чи їх будівництво. Розмір максимальної позички був 5,000 долярів, пізніше зріс до 10,000, що примушувало наших людей позичати гроші в австралійських банках.
З метою вирішення цієї проблеми Дирекція вирішила створити дві нові кооперативи – Торговельну кооперативу “Поступ“ в 1963 році та Будівельну кооперативу “Одеса“ в 1971 році.
| | 
Фінансовий стан кооперативи “Дністер“
|
Всі три кооперативи ввійшли до кооперативного центру, який служив членам української спільноти, де члени могли брати позички до 100,000 долярів. Також було створено Допомоговий фонд, що сприяло раптовому росту кооператив. В 1970-х роках Дністер був спроможним приділяти на потреби спільноти до 70,000 долярів річно. В 1984 році Дністер збудував кооперативний центр в Мельборні, де знаходилися три наші кооперативи – Дністер, Поступ та Одеса.
З 1984 року Дністер продовжував зростати, при цьому задовільняючи всі вимоги законодавства, переживши декілька економічних циклів. Це вимагало постійного вдосконалення, підтримання та оновлення системи та підвищення рівня вишколу працівників.
В 1998 році Українська Кредитова Кооператива “Калина“ з Перту, штат Західна Австраліа, об’єдналася з кооперативою “Дністер, а в 2008 році кооператива “Говерла“ з Аделайди, штат Південна Австралія теж об’єдналися з “Дністром“.
Сьогодні “Дністер“ нараховує 7120 членів і має відділення в Джілонґу, що недалеко від Мельборну, в Перті та Аделайді. Досягнуто багато з 1959 року і багато змінилося з того часу, а спеціально в галузі юрисдикції. Починаючи з 1980-х років кредитові спілки більше не мають знижок на податок, не мають окремих регулятивних органів. Сьогодні “Дністер“ підпорядковує свою діяльність до строгих банківських стандартів та підлягає строгій перевірці з боку законодавчих органів.
В 2009 році “Дністер“ святкує його 50-ліття, але навіть з плином часу пильно дотримується своєї місії – забезпечення фінансових переваг, процвітання та добробуту для членів та української спільноти Австралії.
Допомоговий фонд кооперативи надає фінансову допомогу для новонароджених, на покриття коштів похорону членів та складання заповітів. Також надає спонсорську допомогу українським громадським організаціям, за останні 6 років на апотреби спільноти було приділено понад 1,600,000 долярів. Лише за 2008-09 фінансовий рік спільнота отримала 343,000 долярів.
Дирекція кооперативи 2009 - Валентин Микитенко (голова), Борис Потюх (заступник голови), Михайло Корнійчук, Річард Горбань, Іван Котовський, Ярослав Фурсенко, Григорій Аноляк, Марко Місько, Іван Ліпкевич.
| | 
Валентин Микитенко
| | 
Борис Потюх
| | 
Михайло Корнійчук
| | 
Річард Горбань
| | 
Іван Котовський
| | 
Ярослав Фурсенко
| | 
Григорій Аноляк
| | 
Марко Місько
| | 
Іван Ліпкевич
|
Українська Торговельга Кооператива “Поступ“, Мельборн, Вікторія
Дирекція кооперативи “Дністер“ 13-го квітня 1963 зареєструвала кооперативу “Поступ“. Завданням “Поступу“ було купувати і перепродувати будинки, ділянкки землі,будувати, ініціювати торговельну діяльність, допомогати членам позичками, надавати страхові послуги.
Початкова діяльність в основному полягала в короткореченцевих позичках для членів.
В 1974 році відкрито власну крамницю, яка крім українських мистецьких виробів, пропонувала товари для висилки в Україну, Польщу, Чехо-Словачину і Югославію.
“Поступ“ мав агенції в Перті, Аделайді, Сіднеї і Брізбені.
В 1977році започатковано перше українське подорожнє бюро. В 1984 році кооператива перейшла до нового будинку “Дністра“.
З часом, через змінy урядових регуляцій, брак приросту членів та економічну кризу 1991-1992 діяльність “Поступу“ почала занепадати. В 2003 році члени “Поступу“ рішили розв’язати кооперативу, а товар і торговельну частину бізнесу було передано Українській Громаді Вікторії.
Українська Будівельна Кооператива “Одеса“, Мельборн, Вікторія
В 1971р. виринула потреба створення нової будівельної кооперативи для членів “Дністра“, яка статутово дозволяла членам брати великі позички. Закладовий капітал 100,000 долярів дав “Дністер“ , 16 червня 1973р. відбулись основуючі загальні збори кооперативи “Одеса“ і дирекцією “Дністер“ вибрано дирекцію “Одеси“. Такий спосіб вибору практикувався впродовж цілого періоду існування кооперативи.
“Одеса“ швидко розрослась. Вартість активів дійшла до 7.5 мільйона долярів.
“Одеса“ помогла членам купувати чи будувати будинки, також комерційні споруди та розвивати власні підприємства.
Десятки тисяч долярів було виплачено дотацій українським церквам і установам.
В 1985 році були внесені зміни в діюче законодавство, що поставило будівельні та кредитові кооперативи на той самий рівень, а тому членство почало брати позички в “Дністрі“. Позичкова діяльність “Одеси“ послабла.
Коли розглядалась можливість перебрання її коперативою “Дністер“, потрапилась ліпша розв’язка. В 1989р. кооперативу “Одеса“ відкупила велика Австралійська фінансова компаніа за 270,000дол. А ці гроші перейшли до кооперативи “Дністер“.
| | 
Будинок кооперативи Говерла
|
Українська Кредитова Кооператива “Говерла“, Аделайда, Південна Австралія
Після декількох років старання відкрити Українську Кредитову Кооперативу в Аделайді, пан Тарас Чубатий зумів переконати громадянство в такій необхідності і 5 листопада 1961 року була створена кооператива, яка спочатку називалася “Наша Будучність“. На перших загальних зборах 25 лютого 1962 року було прийнято статут кооперативи і 10 членів української спільноти поручилися за кооперативу.
До Дирекції ввійшли: Я.Кліш – голова, Я.Сикала, М.Кіналь, Я.Кривов’яза, М.Лесів.
Діяльність починали з 107 членів та 85 фунтів, а вже 4 роки пізніше кооператива мала 200 членів та понад 11,000 дол. депозитів. В десяту річницю існування кооператива нараховувала 290 членів тамайже 100,000 дол. активів. В 1977 році кооператива змінила назву на “Говерла“, в цьому ж таки році закупили власний будинок і покинули приміщення громади. В 1978 році “Говерла“ нараховувала 550 членів та понад 1,000,000 дол. активів.
В 1984 “Говерла“ придбала сусідній будинок біля громади, де в 1989 році було збудовано нове приміщення кооперативи.
В 2007 році кооператива мала понад 1,500 членав та понад 21,000,000 дол. активів. Тиск з боку регулятивних органів на малі кредитові кооперативи зробив своє і 1 травня 2008 року “Говерла“ об’єдналася з кооперативою “Дністер“.
Українська Кооператива “Калина“, Перт, Західня Австралія
В 1976 створився ініціативний комітет і 24 квітня 1977 відбулися загальні збори, де було прийнято статут і назву “Калина“. До складу першої дирекції ввійшли: о.І.Шпитковський, М.Яремович, д-р О.Менцінський, В.Окіс, Б.Карпевич, М.Потовський, В. Матяш, М.Яковина.
6 лютого 1978 кооперативу було зареєстровано, а 6 жовтня 1978 почалось урядування.
В 1978 було 134 членів і 27,500 долярів депозитів.
В 1981 кооператива вже мала приміщення в суботній школі при Українській Католицькій Церкві і нараховувала 201 член, мала 60,000 долярів депозитів та біля 2,400 чистого зиску.
В 1983 вперше кооператива виплатила 2,050 долярів на громадські установи.
Через вимоги та тиск урядових регуляцій, в 1998p. дирекція “Калини“ вирішила об’єднатись із кооперативою “Дністер“.
| | 
Фінансова позиція “Карпат“
|
Кредитова Спілка “Карпати“, Сідней Нова Південна Валія
Основуючі збори відбулись 16 листопада 1970р., де було вибрано першу дирекцію в складі – І.Ільків - голова, о.І.Шевців, Р.Менцінський, Ю.Сивак, В.Гладкий, Я.Лисович, Ю.Менцінський, С.Мицак, і Б.Глушка.
Кооперативу оформлено на першив загальних зборах 7 січня 1971р.
Вже після одного року існування кооператива нараховувала 146 членів, 44,000 дол. депозитів і 21,000 дол. позичок.
З ростом виринула потреба створення філій у віддалених місцевостях стейту. Першою була філія у Волонґонґу, яка постала 1 грудня 1974р. 1 липня 1976 в Нюкастлі відктито другу філію, а третя в Квінбієні постала 8 червня 1977р.
В 1975 “Карпати“ мали 1,000,000 дол. депозітів. Стало необхідно затруднити постійного працівника та ввести цілоденне урядовання.
В жовтні 1976 куплено будинок у Лідкомбі за 52,000долярів й після його ремонту з березня 1979р почалося нормальне урядовання у власному приміщенні.
Починаючи від 1980-их років, дотації на громадські організації були пересічно 25,000 дол.
28 лютого 1993 друга українська кредитівка “Дніпро“ в Сіднеї злучилась з “Карпатами“, а згодом Українська Кооператива “Єдність“ в Брізбені злучилась з “Карпатами“.
Як і всі малі кооперативи, “Карпати“ також почали шукати кооперативу, з якою можна було б об’єднатися. На початку 2008 року дирекція звернулась до кількох австралійських кредитівок і також до кооперативи “Дністер“. На завершальній стадії “Карпати“ зупинилися на двох кредитових кооперативах включно із “Дністер“. В січні 2009 року було підписано Меморандум порозуміння між “Карпатами“ та “Дністром“, але після подальших перевірок та одного спільного засідання дирекція “Карпат“ відмовилася від подальших дискусій про об’єднання і заявила що дане об’єднання не відповідатиме інтересам членів “Карпат“. Після того було вибрано Сіднейську Кредитову Спілку (СКС) як партнера для об’єднання. Після досить інтенсивних старань 29 листопада 2009р. відбулося об’єднання Кредитових спілок “Карпати“ та СКС.
Дирекція “Карпат“ 2009 - Володимир Войтович (голова), Ярослав Іванець (заступник голови), Марія Ґоян, Стефан Казанчук, Роман Гузій, Андрій Кошарський, Михайло Баран
Українська Кредитова Спілка “Дніпро“, Сідней,Нова Південна Валія
Основуючі збори відбулись 30 вересня 1950р. Ініціяторами зборів були голова української громади в Сіднеї д-р Ю. Пеленський і Степан Балко. Першу дирекцію вибрано в слкладі д-р Ю. Пеленський - голова, А. Голобродська, Ф. Мельників, І.Октава, О. Корженівський. 3 жовтня 1976 було додано ще назву “Дніпро“. 23 березня 1986 “Дніпро“ прийнято до РУКА. Кооператива не спромоглася створити сильну фінансову базу і на надзвичайних загальних зборах 28 лютого 1993 члени рішили злучити кооперативу “Дніпро“ із кооперативою “Карпати“.
Українська Кредитова Спілка “Єдність“, Брізбен, Квінсленд
Квінслянд був остатнім з усіх стейтів Австралії, де закріпилася українська кооперація.
Заснування кредитової кооперативи прийшло на початок 1982р. з ініціятивою голови Української Громади Квінсленду Романа Павлишина.
Основуючі збори “Єдності“ відбулися 10 жовтня 1982р. На них записався 61 член і прийнято статут. РУКА допомогла порадами і пракичною допомогою, даруючи щадничі книжечки та формуляри і друки.
4 лютого 1983 “Єдність“ було зареєстровано, а 19 березня 1983 почалося урядування. До першої дирекції увійшли: Р.Павлишин - голова, О.Сухарський, С.Піскор, П.Гупало,А.Жуківський.
В червні 1996р. “Єдність“ нараховувала 489 членів, 2,900,000 активів, 2,700,000.Через вимоги і тиск урядових регуляцій, в 1993 p. дирекція спілки “Єдність“ рішила з’єднатись із “Карпатами“.
Австралійська економіка
Австраліа – одна з небагатьох країн, яка пережила світову кризу, не зайшовши в занепад 2009 року. Головним чином це сталося завдяки солідному розвитку в попередні роки, екпорту сировини в Китай та значні допоміжні заходи уряду.
Значні розміри експорту, подвоєні іміграцією, державними субсидіями для тих, хто вперше купує будинок, а також розвиток інфраструктури, низькі відсотки на позички призвели до великого попиту на житло, а в свою чергу попит на позички. Завдяки великій народжуваності та іміграції, на даний час існує недостаток житла. Безробіття на досить низькому рівні 5,5% також спричинило до значного попиту на житло.
Економічна ситуація
Починаючи з останнього кварталу 2007 року та поглиблення кризи в Сполучених Штатах Америки, значно зменшився розмір міжнародних кредитів, якими користуються Австралійські банки. Внаслідок цього існує більш жорстока конкуренція між фінансовими інституціями, що в свою чергу негативно впливає на стан малих фінансових інституцій.Також кошт придбання фондів стає більш коштовним, відсотки на позички зросли більше, аніж Резервного Банку Австралії.
Вимоги регулятивних органів
Всі кооперативи та великі банки працюють згідно тих самих законодавчих вимог.
Це значить, що кооперативи повинні діяти згідно тих самих вимог, мати такий самий рівень вишколу, щоб бути спроможним задовільнити ці вимоги. Конкурувати з великими банками – це надзвичайно коштовна річ.
Більше того, ці вимоги з кожним роком стають жорсткішими, а також вводяться нові.
Світова фінансова криза призвела до того, що державні органи вимагають більш детальних звітів та перспективного планування.
Це призводить до значних витрат на оновлення систем, їхнє забезпечення, а тому часто малі фінансові установи змушені об’єднуватися з більшими кооперативами.
В 2005 році в Австралії нараховувалося 175 кооператив, зараз ми маємо 117 і з них декілька знаходяться на стадії переговорів про об’єднання. Українські кооперативи зазнали такої самої участи, з 8 кооператив в 1993 році, залишилося дві в 2008 році, а після приєднання спілки “Карпати“ до Сіднейської Кредитової Спілки, залишилася одна українська кооператива “Дністер“.
Українські кооперативи Австралії
Українські кооперативи працюють в тісній співпраці з українською спільнотою та її членами, а саме це відрізняє нас від всіх інших. На жаль це факт, що етнічні кооперативи змушені одна за одного об’єднуватися з більшими австралійськими кооперативами чи банками. Після об’єднання “Карпат“, “Дністер“ залишився єдиною українською і найбільшою етнічною кооперативою в Австралії.
Українські кооперативи завжди мали сильний зв’язок із спільнотою, звертаючи головну увагу на забезпечення конкурентноздатних послуг для наших членів, а саме депозити, позички, страхування, інтернетне та телефонне банкування, фінансове планування, оплата рахунків, пенсійне інвестування, а також не мешн важливим є надання фінансової допомоги українським організаціям Австралії, школам, церквам, мистецьким одиницям, молодечим організаціям і т.п.
Тепер, коли “Дністер“ залишився єдиною українською кооперативою, нашою місією є поширити наші послуги для всіх членів української спільноти Австралії та надання фінансової допомоги українським організаціям.
Виклики на майбутнє
• Збереження зв’язку та ідентичності в українській спільноті
• Притягнення до членства тих, які проживають в дільницях, які традиційно банкували в “Карпатах“
• Забезпечення критичного розміру з метою задоволення вимог діючого законодавства
• Спроможність працювати на всеавстралійському рівні
• Збереження висококваліфікованих українських працівників, забезпечуючи постійне вдосконалення кваліфікацій та йти в ногу з кожноденними змінами
Майбутнє
Українська Кредитова Кооператива “Дністер“ вбачає своїм завданням мати відповідний розмір та ресурси, щоб забезпечити його довготривалу життєздатність служити українству Австралії.
Рада Українських
Кооператив в Австралії
Валентин Микитенко - Голова 31 січня 2010 року
|
|
