ГОЛОВНА СТОРІНКА
ПРО УСКР
КЕРІВНІ ОРГАНИ
ЧЛЕНИ УСКР
НОВИНИ ТА ПОДІЇ
ФОТОАЛЬБОМИ
ВІДРОДЖЕННЯ КС В УКРАЇНІ
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ
НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ



Створення Оргкомітету по відродженню кредитних спілок України, 1992 р.

З отриманням незалежності в Україні почалося відродження кредитно-кооперативного руху. За результатами роботи в Україні двох місій Всесвітньої Ради кредитних спілок за активною участю провідників Української Світової кооперативної Ради та лідерів українських кредитних спілок США, Канади та Австралії в червні 1992 року було створено Оргкомітет по відродженню кредитних спілок України.
За два роки існування Оргкомітету було розроблено та прийнято Указом Президента України у 1993 році «Тимчасове положення про кредитні спілки», розроблений та затверджений Типовий Статут кредитної спілки. За активної підтримки та фінансової і методичної допомоги американського та канадійського проектів технічної допомоги по відродженню кредитних спілок проведено десятки семінарів для керівників ініціативних груп по створенню кредитних спілок, організовані перші поїздки на стажування в США та Канаду. Проведено велику пропагандистську роботу серед широких верств населення, владних кіл України та її регіонів.
Результатом цієї роботи стала офіційна реєстрація близько 20 кредитних спілок у більшості регіонів України, які 9 червня 1994 року створили Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ), що і стала правонаступницею Оргкомітету.




Заснування Національної асоціації кредитних спілок України, 1994 р.

Процес становлення та розвитку Асоціації був дуже непростим. Середина 90-х років минулого століття в Україні позначилась карколомними стрибками гіперінфляції, економічних негараздів, масовим безробіттям, спадом економіки і розквітом численних фінансових пірамід та шахрайством у фінансових сферах. У цих умовах надто нелегко було окреслити стратегічні напрями вітчизняної кредитної кооперації, розбудовувати Національну асоціацію, створювати кредитні спілки та завойовувати довіру населення. Незважаючи на це, кредитні спілки та Національна асоціація як єдина українська організація, що допомагала та координувала їх діяльність, продовжували послідовно та цілеспрямовано розвиватися. В перші роки свого існування при НАКСУ були створені Навчально-методичний центр, Сервіс-центр, трохи згодом — Інформаційно-консультаційна служба. Ці організації, знаходячись у 100 % власності НАКСУ і під єдиним керівництвом, постійно розширювали свої послуги для кредитних спілок: розробляли тематику та проводили навчальні семінари, забезпечували спілки різноманітними методичними матеріалами, здійснювали консультування в центрі та на місцях, надавали поліграфічні послуги, забезпечили розробку, встановлення та супровід власного програмного забезпечення для кредитних спілок. На постійно діючій основі почали видаватися спеціалізовані друковані видання («Газета про гроші», «Кур’єр НАКСУ», «Вісник кредитних спілок»), був розроблений та запроваджений власний веб-сайт.
Лобістськими зусиллями НАКСУ було забезпечено пільгову податкову політику Держави щодо кредитних спілок, відповідні роз’яснення та тлумачення податкового законодавства.
В НАКСУ вперше було розроблено систему фінансової звітності кредитних спілок, всі необхідні внутрішні положення діяльності, рейтингова оцінка фінансового стану.




Підписання договору про співпрацю між НАКСУ та

Необхідно відмітити, що вся діяльність НАКСУ в ці роки та її розбудова отримувала неоціненну підтримку в методичному та фінансовому плані з боку американського та канадійського проектів технічної допомоги та провідників української кооперації США та Канади. Постійна методична допомога, експерти та волонтери з українських кредитівок американського континенту, стажування за кордоном, допомога з оргтехнікою, фінансова підтримка навчального процесу — все це та багато іншого, помножене на ентузіазм, самовіддачу та наполегливість провідників кооперативного руху в Україні разом дали дуже позитивні результати — рух кредитних спілок дуже динамічно та послідовно розвивався та зміцнювався.
Зростав авторитет НАКСУ на міжнародній арені. Ще в рік свого заснування НАКСУ стала членом Української світової кооперативної Ради, а у наступному році Асоціація була прийнята в члени Всесвітньої Ради кредитних спілок. Дуже ефективною та корисною була співпраця з польською Касою крайовою, німецьким Райффайзенсоюзом, міжнародною страховою компанією «Кюна Мючуал», Центральною кредитною спілкою США «Мідстейт». Ці авторитетні організації теж всіляко допомагали у становленні НАКСУ та всього кредитно-кооперативного руху. Була прийнята окрема двостороння угода про співпрацю між НАКСУ та українською кредитівкою з Чикаго «Самопоміч». Крім неоціненної допомоги НАКСУ за всі роки ця кредитівка та її керівництво відігравала та відіграє і зараз визначальну роль у розвитку контактів між НАКСУ та загальноамериканською кредитною кооперацією.
Згодом досвід НАКСУ почали активно вивчати колеги-кооператори з Росії, Молдови, Прибалтики, Румунії, Грузії та Білорусі. За декілька років Україну для вивчення досвіду відвідали десятки делегацій з даних країн, були підписані двосторонні угоди про співпрацю.
У кінці 1990-х років Асоціація почала розбудовувати власні фінансові фонди як один із ключових інструментів стабілізаційної інтеграції кредитних спілок системи НАКСУ. Спочатку був створений Фонд технічної допомоги кредитним спілкам, потім було започатковано Стабілізаційний фонд, Фонд програми «Старт» та Центральний резерв ліквідності.
Слід зазначити, що наявність в системі НАКСУ спільних фінансових фондів та функціонування різноманітних фінансових програм перш за все і відрізняє Національну асоціацію від інших професійних об’єднань не тільки на ринку кредитних спілок, а й серед практично всіх численних аналогічних об’єднань фінансового і нефінансового ринку та галузей економіки України. Без авторитету організації та відповідальності перед своїми членами існування подібних фондів просто неможливе.


До 2003 року в Україні було зареєстровано понад 1000 кредитних спілок. Проте під «дахом» Асоціації опинилися лише ті, котрі забажали добровільно до неї долучитися і дотримуватися встановлених норм та правил поведінки у своїй роботі. Варто зазначити, що саме на той момент до лав Асоціації прагнули потрапити так звані «тіньові» структури. Але НАКСУ з перших днів існування і до сьогодні ніколи не ставила за мету мати максимальну чисельність за рахунок погіршення вимог до членства.
В той же час НАКСУ постійно виступала за необхідність державного регулювання ринку кредитних спілок, справедливо сподіваючись, що тільки Держава може очистити ринок від псевдо кредитної кооперації.
У 2002 році лобістські зусилля НАКСУ нарешті увінчались важливим успіхом: в Україні був прийнятий повноцінний Закон про кредитні спілки. Причому, незважаючи на певні прорахунки даного документа, це був один із самих прогресивних законів на постсоціалістичному та пострадянському просторі. Після прийняття Закону був створений і спеціальний регулятивний орган — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (ДФП) з її складовою — Департаментом нагляду за кредитними установами.
НАКСУ, яка майже 10 років до моменту створення ДФП була єдиною організацією, що представляла, регулювала та контролювала рух кредитних спілок (принаймні тих, які добровільно до неї входили), передала в Комісію всі свої напрацювання: систему звітності, спеціалізоване програмне забезпечення для її обробки, напрацьовані внутрішні положення та стандарти діяльності спілок, підкріпивши цей подарунок Державі ще й кадрами із системи НАКСУ.
З набуттям чинності Закону про кредитні спілки та створенням Державного регулятора розпочалась перереєстрація всіх кредитних спілок. І як результат — із 1200 діючих на той час кредитних спілок у чинному списку залишилось лише близько 400 установ, а спілки — члени НАКСУ перереєструвалися практично всі.
12 травня 2004 року НАКСУ та Державна Комісія з регулювання ринків фінансових послуг України підписали Угоду про співпрацю. В рамках цієї Угоди НАКСУ в пілотному режимі відпрацьовує механізми саморегулювання з питань методики збору, узагальнення та аналізу фінансової звітності, розробляє і впроваджує правила поведінки на ринку та фінансового оздоровлення кредитних спілок, претендуючи на офіційний статус саморегулівної організації.




Науково-практична конференція НАКСУ, Туреччина , 26 вересня 2007р.

Вже майже 10 років НАКСУ є фінансово самодостатньою організацією, що має у власності офісне приміщення в центральній частині Києва площею до 200 кв. м, придбане за власний кошт за рахунок заощаджених ресурсів. У власності НАКСУ також комп’ютерна програма, що працює майже у 300 кредитних спілках, Асоціація стала ініціатором створення та співзасновником Міжнародного бюро кредитних історій. На базі членства НАКСУ з 2003 року працює Об’єднана кредитна спілка (ОКС НАКСУ), що об’єднує майже 100 кредитних спілок і є практично єдиною успішно працюючою на ринку. Крім взаємокредитування спілок, ОКС реалізує й програми із залученням зовнішніх фінансових ресурсів, в тому числі є єдиною організацією у світі, що отримала та реалізує кредитну програму Всесвітньої Ради кредитних спілок.
Вищий орган НАКСУ — щорічна Конференція. В період між Конференціями керівний орган — Рада НАКСУ з 25 осіб, делегованих до її складу кредитними спілками регіонів. Рада має у своєму складі Президію — 7 осіб. Поточною роботою керує Виконавча дирекція на чолі з Президентом НАКСУ. За минулі роки тут згуртувався високопрофесійний штат працівників. Всього функціонування дирекції, разом з інфраструктурними організаціями, забезпечують 15 працівників, причому переважна більшість з них працює в системі понад 10 років.



В загальних активах НАКСУ як організації зараз знаходиться більше 10 млн. гривень.
Сьогодні НАКСУ разом з інфраструктурними організаціями в цілому успішно забезпечують організаційну, стабілізаційну та фінансову інтеграцію кредитних спілок, що входять в її систему.
Організаційна інтеграція здійснюється за рахунок:
— Навчально-методичного центру, в якому за останні 5 років проходили навчання за різними навчальними програмами понад 2 тис. керівників та провідних спеціалістів кредитних спілок; центром було видано більше 100 методичних посібників;
— сервісного центру, що надає поліграфічні послуги як структурним організаціям НАКСУ, так і кредитним спілкам;
— веб-сторінки НАКСУ, щомісячна аудиторія якої складає майже 10 тисяч осіб;
— постійного друкованого видання «Бюлетень кредитних спілок України», яке безкоштовно розповсюджується серед усіх кредитних спілок, обласних асоціацій, органів державної влади (вже видано 30 номерів на регулярній основі);
— юридичної підтримки, експертизи внутрішніх документів спілки та документів на ліцензування;
— інформаційної підтримки та консультування спілок з усіх питань функціонування.
Стабілізаційна підтримка здійснюється за рахунок:
— постійного моніторингу та аналізу фінансової звітності, рейтингування, надання спілкам щоквартальних аналітичних висновків за результатами їхньої діяльності;
— Стабілізаційного фонду, який забезпечує стабільність системи кредитних спілок НАКСУ та задіяний в шести спеціальних цільових стабілізаційних програмах. За останні 5 років фінансовою підтримкою фонду скористались більше 60 кредитних спілок на загальну суму більше 10 млн. гривень;
— Центрального резерву ліквідності, який за рахунок короткотермінової фінансової допомоги забезпечує поточну ліквідність кредитних спілок. З початку його функціонування видано майже 10 млн. гривень;
— Програми «Старт», створеної з метою підтримки новостворених та невеликих кредитних спілок шляхом зворотньої фінансової допомоги. З початку діяльності програмою скористалися майже 50 кредитних спілок на загальну суму понад 1 млн. гривень;
— Фонду технічної допомоги кредитним спілкам за рахунок безпроцентного зворотнього фінансування на придбання оргтехніки, комп’ютерів, ремонту офісу тощо. З початку діяльності фондом скористалося майже 100 кредитних спілок на загальну суму майже 1 млн. гривень;
— Програми компенсації вкладів членів кредитних спілок, учасниками якої є на добровільних засадах більше 30 кредитних спілок. Програма знаходиться на стадії пілотування.
Загальна сума всіх фондів складає близько 10 млн. гривень, акумульованих самими кредитними спілками, 80 % яких — на зворотній основі.




Загальні збори ОКС НАКСУ, м. Чернівці, 01.03.2008 р.

Фінансова інтеграція здійснюється за рахунок Об’єднаної кредитної спілки НАКСУ, в яку входять майже 100 спілок — членів Асоціації. З початку діяльності ОКСу видано понад 1000 кредитів спілкам на загальну суму більш ніж 125 млн. гривень.





Підсумовуючи екскурс в історію створення та становлення НАКСУ, функціонування організації за 16 років, необхідно наголосити і на певних об’єктивних та суб’єктивних проблемах сьогоднішнього дня. Головні з них дві.
Перша полягає в порушенні консолідації на ринку кредитних спілок. Зараз в Україні існує вже 3 всеукраїнських асоціації кредитних спілок та більше 20 обласних об’єднань, політика яких не завжди збігається. І якщо в питаннях надання послуг цей факт в цілому йде на користь всім кредитним спілкам завдяки конкуренції, то в питаннях лобіювання, єдиної позиції ринку, в питаннях оптимізації фінансових ресурсів та їх ефективного використання, безумовно, це дуже шкодить руху кредитних спілок. Причиною такої ситуації, крім притаманної українцям і відомої вже у всьому світі «національної традиції», стала й позиція Канадського проекту технічної допомоги, який, відмовившись у третій фазі співпрацювати з НАКСУ, сконцентрував свої зусилля на розбудові альтернативної НАКСУ системи. До цього також залучилися і окремі європейські проекти та навіть Держфінпослуг у попередньому складі. І сьогодні ми змушені проходити зворотній шлях консолідації ринку вдруге, але вже на нових організаційних принципах. Тому що політика всіх організацій на ринку має бути консолідованою, незалежно від того, скільки їх є сьогодні чи буде завтра.
І друга проблема, яка виникла з початком фінансової кризи. Криза, крім об’єктивних причин ускладнення діяльності спілок в нових економічних умовах, об’єктивного зростання простроченої заборгованості, наглядно виявила й певні перекоси в діяльності спілок та «ділків від бізнесу», що намагалися використовувати надбання та можливості фінансових кооперативів як власну структуру для особистого збагачення. Для них об’єктивні кризові явища стали одномоментним поштовхом для розвалу власних пірамід. Абсолютна більшість з них не мали відношення до Національної асоціації. Але вони в першу чергу вплинули на громадську думку, на суспільство, на владу. На жаль, декілька випадків стосуються і членів НАКСУ.    В цілому ж по Україні кілька десятків організацій зараз перебувають під кримінальним дослідуванням. Серед них значна частина — це великі кредитні спілки, нерідко із всеукраїнським статусом, тому негатив, втрата довіри стосуються практично всіх регіонів України.




Науково-практична конференція НАКСУ, м. Мукачево , 11 червня 2009 р.


У даній ситуації дуже важливим є те, що абсолютна більшість спілок — членів НАКСУ продовжують працювати стабільно та надійно, підтримуючи довіру людей та розвиваючись. В умовах поступової стабілізації ситуації на ринку протягом другої половини 2009 — початку 2010 року значна частина спілок вже почала нарощувати активи, обсяги кредитування, і це вселяє у нас надію. Також, за даними фінансового департаменту НАКСУ, ще у 2009 році, незважаючи на кризу та панічні настрої населення України, кожна четверта кредитна спілка продемонструвала зростання депозитного портфеля. Оскільки ж сьогодні подекуди кредитні спілки залишилися чи не єдиною установою в регіоні, де пересічний громадянин може скористатися кредитно-ощадними послугами в цей скрутний економічний період, діяльність НАКСУ і особливо функціонування її фінансових фондів та програм є вкрай важливою та необхідною.
Ми впевнені, що після фінансової кризи наші спілки стануть ще надійнішими, наші лідери — мудрішими та професійнішими, а весь ринок — більш чистим та відповідальним.
Загалом у НАКСУ сьогодні є чіткі перспективи найближчого розвитку і стратегічне бачення віддаленого майбутнього. Є необхідний власний історичний досвід, перевірена практика та велике бажання досягти наміченої мети — мати в Україні міцну, надійну та високорозвинену і широко розповсюджену кредитну кооперацію.

Президент НАКСУ
Петро Козинець